18:22
Зустріч-реквієм "Горить, горить моя свіча"

12 лютого 2018 року виповнилося б 70 років від дня народження випускника нашої школи, журналіста, поета, головного редактора міськрайонної газети "Паравда Прилуччини", що на Чернігівщині. На жаль, виповнилося б... Не дочекався він і 60-літнього ювілею. Тяжка хвороба рано забрала його з життя. Та залишилися його рідні, друзі, вдячні читачі, його поетичні твори.

"Поети довго не живуть, а як живуть - то вічно", - писав Микола Ткаченко( Чорновус) і підтверженням цьому стали уроки літератури рідного краю, проведені учителем української мови та літератури Бульбахою Любов Олександрівною в Лазірківській ЗОШ І-ІІІ ступенів імені В.О.Підпалого. До речі, товариша і побратима М.Ткаченка. На зустріч зі школярами прибули гості з Чернігівщини: дружина Ніна Ткаченко, онука Дарина, працівниця відділу культури та друг-афганець поета. Зачаровано слухали діти розповіді-спогади про Ткаченка, переглянули фільми про нього, прослухали пісню на його слова у чудовому виконанні, та найбільше їх схвилювала поезія Миколи Чорновуса. Ніби наказ присутнім звучали рядки: "...Не гнись, не кланяйсь, не гордись, не кулі - зради стережись"

 

Сім'я Ткаченків - особливе явище в літературі. Три поети , три члени Спілки письменників України. Поетичні збірки є у дружини поета та молодшої доньки, що живе у далекій Австралії. Цим людям не байдужа доля України. Заповітом звучали рядки:

" Українці мої! Поки ми ще єси,

Поки гріє нам совість калина,

Бога й долю просімо, просім,

Аби вічно жила Україна"

Переглядів: 42 | Додав: альмаматер | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: